Штучний інтелект (ШІ) швидко перетворюється з наукової концепції на реальну рушійну силу змін у економіці та на ринку праці. Новітні досягнення, особливо в галузі генеративного ШІ (наприклад, розробки на кшталт ChatGPT), продемонстрували здатність алгоритмів виконувати завдання, які раніше вимагали суто людського інтелекту. Це викликало глобальну дискусію про те, як ШІ вплине на зайнятість: чи призведе він до масового безробіття через автоматизацію професій, чи навпаки – створить нові робочі місця та підвищить продуктивність праці.

Аналітики прогнозують, що вплив ШІ на ринок праці до 2035 року буде масштабним і неоднорідним. За даними МВФ, майже 40% робочих місць у світі вже піддаються потенційному впливу ШІ – від часткового доповнення людської праці до повної заміни деяких функцій. Команда MIM:AGENCY провела глобальне дослідження, аби детальніше розібратися у цьому складному питанні.

Сектори з високим ризиком автоматизації

Найпершими під хвилею автоматизації опиняються професії, де робота рутинна, стандартизована та легко алгоритмізується. Сучасні ШІ-системи здатні виконувати дедалі складніші типові завдання, тому саме такі ролі знаходяться під найбільшим ризиком витіснення. Серед них можна виділити кілька ключових категорій:

Офісна рутина та адміністративна робота: Бухгалтерський облік, обробка документів, введення даних, діловодство та інша паперова робота все більше автоматизуються. Наприклад, програми на основі ШІ можуть самостійно вести бухгалтерські книги або готувати фінансові звіти. Генеративні мовні моделі здатні складати типові листи та відповіді на запити, що раніше вимагало участі офісних працівників. 

Транспорт і логістика: Автономні транспортні засоби та оптимізовані алгоритми керування логістикою ставлять під загрозу мільйони робочих місць водіїв та експедиторів. Технології самокерованих автомобілів і вантажівок інтенсивно розвиваються: великі корпорації тестують безпілотні таксі й фури. Однак, чи здатний ШІ тут повністю замінити людину – важко сказати.

Виробництво та промисловість: Роботизація заводів відбувається давно, але ШІ виводить її на новий рівень. Фізичні операції в передбачуваному середовищі – ідеальний випадок для автоматизації. Конвеєрні лінії, де багато повторюваних рухів, можуть бути повністю передані роботам. ШІ-системи комп’ютерного зору здатні здійснювати контроль якості швидше і точніше за людей. У результаті професії низької кваліфікації на виробництві – наприклад, складальники деталей, оператори верстатів, пакувальники – перебувають під загрозою заміщення. У середньому в країнах ОЕСР роботи з високим ризиком автоматизації складають близько 27% усіх робочих місць, причому найбільше таких саме в промислово орієнтованих економіках Східної Європи.

Роздрібна торгівля та послуги: Сфери, де працює багато людей на типових операціях з клієнтами, також інтенсивно автоматизуються. У магазинах з’являються каси самообслуговування (без касирів), а в ресторанах швидкого харчування – кіоски для замовлень замість працівників за стійкою. Кол-центри переходять на голосових помічників: сучасний ШІ може відповідати на стандартні запитання клієнтів телефоном або онлайн, імітуючи людську розмову. Отже, касири, продавці-консультанти, оператори кол-центрів – ці категорії працівників теж у групі ризику.

Варто зазначити, що високий ризик автоматизації не завжди означає повне зникнення професії. 

Часто відбувається перерозподіл завдань: машини перебирають на себе рутинну частину роботи, а людина виконує функції нагляду, прийняття рішень або нестандартних операцій.

Сектори зростання попиту на людський капітал

Паралельно з автоматизацією рутинних процесів, є галузі, де роль людини залишатиметься вирішальною або навіть посилиться завдяки розвитку ШІ. Ці сфери потребують таких навичок, які машини не можуть повною мірою замінити – передусім емоційного інтелекту, творчості, складної ручної роботи чи стратегічного мислення. Прогнозується зростання попиту на працівників у наступних секторах:

Охорона здоров’я та догляд: Суспільства по всьому світу стикаються зі старінням населення та підвищенням попиту на медичні й соціальні послуги. Професії, пов’язані з доглядом за людьми, важко автоматизувати, адже вони вимагають емпатії, співчуття і гнучкого реагування на унікальні ситуації. Наприклад, медсестра або доглядальниця не лише виконує медичні процедури, а й надає психологічну підтримку пацієнту – жоден робот поки що не здатен повністю замінити цю людську присутність.

Освіта та навчання: Попри проникнення технологій у навчальний процес (онлайн-курси, адаптивні освітні платформи, автоматичні перевірки тестів), професія вчителя та викладача збереже свою значущість. Освіта – це не лише передача знань, а й виховання, мотивація, соціалізація, чого ШІ позбавлений. Штучний інтелект може стати інструментом для вчителя (наприклад, допомагати створювати індивідуальні навчальні плани або відстежувати прогрес учнів), але живе спілкування між педагогом та учнем незамінне для гармонійного розвитку.

Креативна економіка та культура: Сфери, пов’язані з творчістю і створенням нового контенту, традиційно вважаються захищенішими від автоматизації. Хоча сучасні моделі ШІ можуть генерувати тексти, музику чи зображення, вони роблять це на основі аналізу вже наявних даних і не мають справжньої оригінальності та розуміння контексту. Тому професії, що вимагають вигадувати щось принципово нове або глибоко розуміти людські потреби і вподобання, залишаться актуальними. До таких належать, наприклад, дизайнери, артисти, письменники, режисери, маркетологи, науковці-дослідники. Люди цінують творчий підхід і унікальний стиль, який не згенерує шаблонний алгоритм.

ІТ та розвиток технологій: Парадоксально, але чим більше завдань автоматизує ШІ, тим більше потрібні фахівці, які цей ШІ створюють, підтримують і вдосконалюють. Сьогодні вже спостерігається дефіцит кадрів у галузі інформаційних технологій по всьому світу, і цей дефіцит може поглибитися. Також з’являються нові спеціалізації, такі як інженер з навчання ШІ-моделей (prompt engineer), спеціаліст з етики ШІ, дизайнер «розумних» продуктів тощо. В усіх секторах економіки зростає потреба у цифровій трансформації, тому навіть традиційні компанії (у виробництві, сільському господарстві, будівництві, енергетиці) будуть наймати ІТ-експертів для впровадження нових рішень.

Європейський Союз: автоматизація під контролем регуляцій

Ринок праці ЄС стикається з аналогічними викликами автоматизації, проте європейський підхід до проблеми дещо відрізняється від американського. Європейські країни загалом більше уваги приділяють соціальному захисту і регулюванню технологічних змін. У ЄС вже давно діють міцні інститути соціального партнерства – профспілки, колективні договори, державні програми підтримки – які будуть задіяні для управління переходом до ери ШІ.

З точки зору потенціалу автоматизації, структура зайнятості в різних країнах ЄС різна. Наприклад, за даними ОЕСР, у середньому 27% робочих місць у країнах цієї організації мають високий ризик автоматизації (тобто значна частка їхніх завдань може бути виконана ШІ). В Європі найвищі такі показники демонструють східні члени ЄС та деякі південні країни – там економіка досі більш трудомістка, багато робіт у сільському господарстві, легкій промисловості, адміністративних послугах, які поки що робляться вручну або з мінімальною автоматизацією. Для прикладу, Словаччина чи Румунія мають великі автоскладальні заводи і аутсорсингові центри обробки даних – ці робочі місця потенційно автоматизовувані і можуть скоротитися, якщо глобальні корпорації впровадять ШІ (або перенесуть операції ближче до себе, замінивши дешеву працю роботами).

Інший європейський підхід – регулювання розвитку ШІ. Євросоюз готує Акт про штучний інтелект (AI Act), який запровадить стандарти і обмеження на використання ШІ, особливо в чутливих сферах на кшталт прийняття рішень щодо зайнятості, кредитування, масового спостереження. Однією з непрямих цілей цього акту є запобігання необґрунтованому витісненню людей з роботи: регулятор зможе вимагати збереження “людського контролю” в системах, щоб ШІ не приймав одноосібно рішень про звільнення чи найм, наприклад. Також розглядаються норми про прозорість алгоритмів – аби працівники могли розуміти, як ШІ впливає на їхню працю, і оскаржувати рішення, якщо ті дискримінаційні.

Україна: перспективи та ризики в контексті глобальних трендів

Для України, як країни з економікою, що розвивається, вплив світової хвилі автоматизації має свої особливості. З одного боку, український ринок праці інтегрований у глобальний (через міжнародні компанії, ІТ-аутсорсинг, міграцію робочої сили) і тому відчує на собі ті ж тенденції: поступове зникнення рутинних робіт і зростання попиту на висококваліфікованих спеціалістів. З іншого боку, структура економіки та поточний рівень технологічного розвитку означають, що темпи впровадження ШІ можуть бути повільнішими, а вплив – дещо відкладеним у часі порівняно з США чи Західною Європою.

Україна досі має значну частку зайнятості у традиційних секторах: сільське господарство, металургія, добувна промисловість, легка промисловість, роздрібна торгівля, державний сектор. Багато з цих робочих місць у світі належать до високоавтоматизованих.

З іншого боку, українська економіка має й новий динамічний сектор – ІТ та цифрові послуги. Тому для частини українців ШІ – це джерело можливостей: з’являються нові високооплачувані вакансії, контракти з-за кордону, можливість створювати власні стартапи в цій галузі. Українські спеціалісти з ШІ (хоч їх поки небагато) вже беруть участь у міжнародних дослідженнях. 

Історичний екскурс

Історичний досвід минулих технологічних революцій дає підстави для стриманого оптимізму. За підрахунками економістів, у довгостроковій перспективі технології створюють більше робочих місць, ніж знищують. Наприклад, дослідження Д. Отора і співавт. вказує, що 60% працівників у США зайняті на позиціях, яких не було в 1940 році – тобто з появою нових технологій виникли й зовсім нові види зайнятості (розробники ПЗ, аналітики, фахівці з цифрового маркетингу тощо), які компенсували спад старих професій. За оцінками McKinsey, історично 8-9% сукупного попиту на працю кожні 10 років припадало на професії, які раніше не існували. Немає причин думати, що з появою ШІ ця динаміка повністю зникне – навпаки, вже зараз формуються нові напрямки на стику технологій і різних галузей.

Головне питання, що турбує суспільство: чи залишаться люди без роботи через ШІ? Однозначної відповіді немає – все залежить від балансу між робочими місцями, які технологія знищує, і тими, що вона створює. Протягом історії нові технології зазвичай в підсумку збільшували зайнятість, але проходило чимало часу, перш ніж ринок праці знаходив нову рівновагу. 

Головний висновок – ШІ не стільки заміняє людину, скільки змінює роль людини. Рутинні операції і прості рішення дедалі більше виконуватимуться алгоритмами, проте зросте потреба у людях, які забезпечують креативність, критичний аналіз, етичний нагляд, міжособистісну взаємодію. Праця трансформується з виконання передбачуваних завдань на вирішення нестандартних проблем у співпраці з машинами. Якщо суспільство буде готовим до цього – вдасться отримати величезний приріст продуктивності та якості життя.

Джерела:

  1. Kristalina Georgieva (2024). AI Will Transform the Global Economy. Let’s Make Sure It Benefits Humanity. IMF Blog, 14 January 2024
  2. McKinsey Global Institute (2017). Jobs lost, jobs gained: What the future of work will mean for jobs, skills, and wages. (Report)
  3. World Economic Forum (2025). The Future of Jobs Report 2025. Insight article by Till Leopold, 8 January 2025
  4. Reuters (Leigh Thomas) (11 July 2023). 27% of jobs at high risk from AI revolution, says OECD.
  5. VoxUkraine (Mariia Balytska) (20 March 2025). Will AI Take Over Your Job? (Analysis of AI impact on Ukraine’s economy)