Сьогодні штучний інтелект перестає бути лише елементом футуристичних проєктів – він входить в життя міст, змінюючи спосіб прийняття рішень, обслуговування інфраструктури та взаємодію з громадянами. Українські міста вже сьогодні стають «лабораторіями» для експериментів з AI. Розгляньмо в сьогоднішньому матеріалі реальні кейси та перспективні стратегії.

Миколаїв та Вінниця: розумні дороги з GLOCAL-EYEZ

Миколаїв став першим містом в Україні, де запровадили систему моніторингу доріг, основану на штучному інтелекті. 

Система GLOCAL-EYEZ встановлена на муніципальному транспорті та в режимі реального часу фіксує:

  • Вібрації під час руху
  • Автоматичні знімки покриття
  • Аналіз тріщин, вибоїн, дефектів дороги

Дані надходять в аналітичну систему, де AI обробляє їх і видає карту дефектів з ранжуванням за пріоритетністю ремонту. Такий підхід дозволяє оперативно реагувати на появу нових пошкоджень, оптимізувати бюджет ремонту та мінімізувати час, коли дороги знаходяться у незадовільному стані.

Цей кейс можна вважати початком інтелектуального управління дорожньою інфраструктурою на рівні міст – і прикладом, як AI може допомагати не лише в цифрових чи «хмарних» завданнях, але прямо впливати на фізичний простір. Таку технологію також застосовують і у Вінниці.

Одеса: AI в медицині та громадському секторі

Одеса – ще одне місто, де AI проникає в різні сфери. Ось кілька напрямків, які вже сьогодні активно просуваються:

  • BrainScan – пілотний проєкт телемедицини, який аналізує КТ-знімки головного мозку за допомогою ШІ. Одеса стала першим містом в Україні, де цей інструмент застосували в реальному житті. Нейромережа використовується у парі з досвідченим спеціалістом.
  • Odesa AI Forum / ініціативи в освіті й державному секторі – місто готує впровадження кількох нових AI-програм, зокрема з розвитку ШІ-навичок, підвищення AI-грамотності чиновників та створення інструментів для державних службовців із підтримкою ШІ.

Ці кроки показують, що Одеса не обмежується вузькими проєктами, адже місто орієнтується на системне включення AI в громадські сервіси, здоров’я, освіту та управління.

Інші міста: діагностика, аналітика, smart city

Хоча прикладів менше, ось кілька цікавих напрямків, які вже з’являються чи тестуються:

  • Краматорськ – місто, де також почали використовувати AI для медичної діагностики в рамках проєкту BrainScan.
  • Проєкт UADamage – команда NeuroMarket створила систему, яка аналізує пошкодження міської інфраструктури (наслідки обстрілів, руйнувань) за допомогою AI і візуалізує їх на карті.
  • Розміщення AI-компаній – за даними уряду, серед українських міст виділяються Харків, Одеса, Дніпро за кількістю AI-компаній.

Державна інфраструктура: AI Factory як стержень майбутнього

Щоб підсилити локальні ініціативи, потрібна національна інфраструктура. Тут велику роль відіграє проєкт AI Factory — перша масштабна інфраструктура в Україні, орієнтована на підтримку державних ШІ-сервісів.

Що таке AI Factory

AI Factory – це:

  • Обчислювальні кластери (GPU, сервери, сховища) + технологічне «залізо»
  • Програмне середовище: платформи для тренування моделей, інтеграція з держреєстрами, інтерфейси для підготовки даних
  • Дані: інструменти для анотації, доступ до внутрішніх реєстрів
  • Експертиза: навчальні програми, команди, що розроблятимуть AI-рішення для держави

Головна мета – забезпечити, щоб запити до державних AI-сервісів оброблялись швидко й безпечно, щоб дані не виходили за межі України. Ключові державні сервіси, які переведуться або будуть інтегровані в AI Factory: AI-асистент для Дії, AI-тьютор для системи “Мрія”, інструменти для медицини, науки, оборони.

Виклики та чинники успіху

Щоб AI-стратегії в містах не були просто «показовими проєктами», а реальною трансформацією, слід врахувати:

  1. Дані й доступ до них. Без доступу до якісних даних з муніципальних систем, медицини, інфраструктури – моделі ШІ не працюватимуть коректно.
  2. Сумісність систем, інтеграція. Різні системи (транспорт, ЖКГ, медицина, моніторинг) повинні мати можливість легко взаємодіяти.
  3. Забезпечення конфіденційності та безпеки. Особливо в державних сервісах – дані громадян мають бути захищені.
  4. Кадри та експертиза на місцях. У містах потрібно навчати інженерів, аналітиків, AI-розробників, щоб підтримувати й масштабувати рішення.
  5. Фінансування і сталість. AI-проєкти потребують не лише стартового впровадження, але й регулярної підтримки – оновлень, обслуговування, модернізації.
  6. Сприйняття населення та прозорість. Важливо пояснювати людям, як використовуються їх дані, які переваги отримують мешканці – це будує довіру.

Висновок

Українські міста вже перейшли до активного тестування AI-стратегій – від доріг у Миколаєві до медичних і освітніх проєктів в Одесі. Але справжнім переломним моментом стане успіх проєктів на державному рівні, таких як AI Factory, і стабільна взаємна інтеграція місцевих ініціатив у національну інфраструктуру.

Джерела:

  1. Суспільне Миколаїв – Миколаїв став першим містом в Україні, де реалізують проєкт з моніторингу стану доріг
  2. Болградська ОТГ  – Odesa AI Forum: AI у публічному секторі та освіті
  3. Kramatorsk Post – Краматорськ став другим містом в Україні, де використовують штучний інтелект для медичної діагностики
  4. AIN.UA – Українці навчили нейромережі аналізувати пошкодження міст
  5. Digital State – Україна будує національну інфраструктуру для ШІ: старт роботи над AI Factory