Журналістика та медіапростір у 2025 році перебувають у точці кардинальних змін. Вони зумовлені політичним, економічним та технологічним тиском. Попри невизначеність, індустрія намагається адаптуватися до нових умов, знаходячи можливості для зростання через нові бізнес-моделі, впровадження штучного інтелекту та зміну взаємодії з аудиторією.

Команда MIM:AGENCY зробила детальний аналіз дослідження від Reuters Institute, в якому прогнозуються головні тенденції розвитку медіапростору на 2025 рік, та готові представити власні висновки. 

Політичний та економічний тиск

Медіа компанії ще у 2024 році зіткнулися з проблемою падіння довіри до традиційних джерел. Це супроводжується зростанням популярності інфлюенсерів та незалежних журналістів, які створюють контент без редакційного контролю. У 2025 найбільша конкуренція йде саме за увагу авдиторії. Глобальна політична поляризація та законодавчий тиск стають дедалі відчутнішими, обмежуючи свободу журналістів і змушуючи їх працювати в умовах інформаційної війни.

Політичні атаки на пресу набувають системного характеру, зокрема через законодавчі ініціативи, спрямовані на обмеження свободи слова. У деяких країнах журналісти змушені працювати в умовах суворої цензури, що призводить до зменшення незалежних розслідувань та втрати довіри до офіційних медіа. У США та Європі спостерігається зростання правових позовів проти журналістів, які займаються антикорупційними розслідуваннями, а також посилення контролю за доступом до офіційної інформації. У країнах з авторитарними режимами ситуація ще гірша – журналісти змушені вдаватися до саморегуляції, щоб уникнути переслідувань або арештів.

З економічного боку, багато медіа стикаються з фінансовими труднощами через скорочення рекламних доходів та зменшення традиційних джерел фінансування. У 2024 році глобальні витрати на рекламу в традиційних ЗМІ впали на 15%, що призвело до хвилі скорочень у великих редакціях та закриття малих медіапроєктів. Деякі компанії намагаються компенсувати ці втрати за допомогою передплатних моделей, але конкурентний тиск від альтернативних джерел інформації, таких як незалежні блогери та соціальні мережі, робить цей процес складним.

Також спостерігається посилення впливу великих технологічних корпорацій на розподіл контенту. Це змушує традиційні медіа адаптуватися до нових умов. Впливові платформи, такі як Google та Meta, змінюють свої алгоритми ранжування новин. Це може негативно позначитися на видимості незалежних видань у пошукових системах і соціальних мережах. У деяких випадках платформи навіть блокують контент через політичні мотиви або політику модерації, а це – додаткові ризики.

Вплив штучного інтелекту на журналістику

Особливе занепокоєння викликає вплив штучного інтелекту, який змінює механізми пошуку інформації та створення новинного контенту. Автоматизовані агрегатори новин, такі як ChatGPT Search та Perplexity, витісняють традиційні реферальні посилання, пропонуючи згенеровані відповіді замість переходів на першоджерела. Медіа-лідери побоюються, що ці зміни призведуть до катастрофічного зниження трафіку, який і так скоротився на 67% з Facebook та на 50% з X (Twitter) за останні два роки.

Великі видавництва, такі як The New York Times та The Guardian, вже розпочали судові позови проти AI-компаній через використання їхнього контенту без належної компенсації. Багато медіа-компаній розглядають можливість співпраці зі штучним інтелектом у вигляді ліцензійних угод. Деякі медіа вже експериментують із використанням ШІ у створенні статей, хоча це викликає етичні питання щодо достовірності контенту та можливості маніпуляції інформацією.

Зростає й занепокоєння щодо впливу штучного інтелекту на журналістську професію. Згідно з дослідженням Reuters Institute, 42% медіа-лідерів вважають, що ШІ призведе до скорочення робочих місць у традиційній журналістиці. Проте 38% вважають, що штучний інтелект може допомогти оптимізувати роботу редакцій, автоматизуючи рутинні завдання та аналізуючи великі обсяги даних для виявлення трендів.

Нові бізнес-моделі медіа

У відповідь на ці виклики, медіа-компанії активно шукають нові джерела доходу. Підписки стають основною фінансовою моделлю для більшості організацій, адже 77% видавців вважають їх найперспективнішими. Ліцензування контенту для AI-платформ, таких як OpenAI та Google, розглядається як додатковий дохід, хоча залишається невизначеність щодо механізмів справедливої компенсації. Більшість видавців прагнуть укладати колективні угоди. Проте реальність така, що великі технологічні корпорації переважно укладають індивідуальні договори з найбільшими гравцями ринку.

Окрім підписок, деякі медіа-компанії починають експериментувати з новими способами монетизації. До прикладу – мікроплатежі за доступ до окремих статей або розширені преміум-функції для читачів. Окремі компанії впроваджують NFT як спосіб фінансування розслідувальних матеріалів або ексклюзивного контенту. Також набирає популярності стратегія ко-брендингу, коли медіа співпрацюють з компаніями для спільного виробництва контенту та поділу прибутків.

Окрему роль відіграють події та живі трансляції. Вони дозволяють створити додатковий дохід, взаємодіючи з аудиторією безпосередньо. Наприклад, великі видання, такі як The Washington Post, почали активно впроваджувати підписку на онлайн-дискусії, панельні дебати та ексклюзивні інтерв’ю з провідними експертами та політиками. Подібні заходи не лише генерують дохід, а й посилюють брендове охоплення видання.

Адаптація контенту до нових форматів

У 2025 році, щоб втриматися на ринку, вкрай необхідним є зміна підходу до створення контенту. Відеоформати виходять на передній план – 52% видавців планують збільшити інвестиції в YouTube, 48% у TikTok, а 43% в Instagram. Одночасно спостерігається зниження активності на Facebook (-42%) та X (-68%), що вказує на зміну каналів взаємодії з аудиторією.

Традиційні текстові матеріали поступаються місцем інтерактивним форматам, зокрема – аудіоновинам, персоналізованим дайджестам та навіть ігровим механікам. Близько 75% видавців планують активно впроваджувати функції автоматичного перетворення текстових матеріалів у аудіоформат, що дозволяє користувачам отримувати новини в зручнішому форматі. Додатково, 70% медіа-компаній планують використовувати узагальнення від ШІ для надання коротких витягів із новин перед основним текстом.

За прогнозом, велика частина медіа почне інтегрувати відеокаруселі у свої новинні портали. Таким чином, споживачі зможуть отримувати інформацію у форматі коротких відео без необхідності переходу на сторонні платформи. The Economist та BBC вже активно впроваджують подібні формати, тоді як інші видання експериментують із вертикальними відео та інтерактивними репортажами безпосередньо на своїх вебсайтах.

Персоналізація та штучний інтелект у журналістиці

Велику роль у зміні інформаційного середовища відіграє персоналізація контенту. Використання штучного інтелекту для створення персоналізованих новинних стрічок, аудіоверсій статей та автоматичних перекладів – шанс для медіа швидше та краще взаємодіяти з аудиторією. 75% видавців уже тестують технології конвертації текстів у аудіоформат, а 70% впроваджують ШІ-резюме новин для підвищення зручності споживання контенту.

Крім того, 65% видавців планують автоматичний переклад новин різними мовами, що дозволить їм залучати глобальну аудиторію. 56% досліджують можливості AI-чатботів і нових пошукових інтерфейсів для покращення взаємодії з аудиторією, а 36% тестують технології перетворення текстових статей у відеоформат. Інструменти, такі як MAGNA та AI Assistant від Helsingin Sanomat, вже використовуються для редагування текстів та створення швидких інформаційних витягів.

Однак, це також викликає питання щодо якості та достовірності інформації, особливо у світлі можливого «AI-slop» – потоку низькоякісного генерованого контенту, який може потрапити в навчальні моделі ШІ, спричиняючи ефект «колапсу моделі».

Зростання впливу незалежних творців

Водночас 2025 рік вже характеризується посиленням впливу окремих персоналій у медіапросторі. Інфлюенсери, блогери та незалежні журналісти нарощують аудиторію, часто обганяючи традиційні новинні організації. 

Понад 21% американців, особливо молодь, отримують новини з каналів незалежних творців, а 77% таких інфлюенсерів не мають жодного журналістського досвіду.

Як ми вже зазначали в інсайті “Глобальні зміни у споживанні контенту на прикладі Латинської Америки”, зараз довіру викликають ті блогери, які мають меншу популярність. Довіра до “великих” блогерів вже набагато менша, порівняно з минулими роками.

Частина професійних журналістів переходить у формат самостійного контент-творення, використовуючи Substack, Patreon та YouTube як основні платформи для монетизації. Деякі великі ЗМІ починають співпрацювати з популярними інфлюенсерами для розширення своєї аудиторії, як це робить PressOne у Румунії або Le Monde у Франції, використовуючи техніки креаторів для підвищення рівня медіаграмотності серед молоді.

Висновки

Зважаючи на всі ці фактори, перед журналістикою стоїть складне завдання: як зберегти незалежність та фінансову стабільність? У прийдешньому році, традиційні медіа змушені вибудовувати нові бізнес-моделі, переосмислювати свою роль та активно впроваджувати інновації. 

Майбутнє галузі залежить від здатності адаптуватися до змін, використовуючи ШІ не як загрозу, а як інструмент розвитку, водночас зберігаючи етичні стандарти та цінність незалежної журналістики. Відтак, 2025 рік несе ризики, але водночас відкриває нові можливості для тих, хто вміє адаптуватися.

Джерело:

Reuters Institute. Journalism, Media, and Technology Trends and Predictions 2025. Reuters Institute for the Study of Journalism, 2025.